Наразі у громаді 77 родин живуть у чеканні на рідних Захисників і Захисниць, долю яких поки невідомо. «Дерево надії» замислювалося не як меморіал скорботи, а як простір єднання й віри в те, що кожна табличка з ім'ям згодом буде знята через радісну звістку про повернення додому.
Головне про подію:
Ініціатори проєкту: Ідея належить Раді ветеранів Білогородської громади, зокрема голові Ользі Орловій (дружині полеглого Героя) та секретарю Вікторії Поліщук, яка сама чекає на близьку людину з фронту.
Духовна підтримка: Молебень за збереження життя та швидке повернення воїнів провели протоієрей Ростислав Корчак та ієрей Микола Лой під проводом благочинного протоієрея Василя Чупровського.
Творча частина: Колектив Будинку культури та народний аматорський хор «Княжа вольниця» виконали зворушливу пісню «Єднаймося, люба родино».
Місцева влада та мешканці громади висловили глибоку вдячність родинам за їхню витримку, наголосивши, що ніхто не залишиться сам на сам зі своїм болем і чеканням.
